- обличчя
- -я, с.1) Передня частина голови людини. Знати в обличчя.••
Маскоподі́бне обли́ччя — обличчя з відсутністю міміки та зі згладженими складками.
Нефрити́чне обли́ччя — обличчя, яке характеризується одутлістю, блідо-сірим кольором шкіри, набряклими повіками, роздутими надбрівними дугами; ознака нефритичного синдрому.
Пташи́не обли́ччя — обличчя, яке характеризується скошеним і западаючим назад підборіддям.
Ри́б'яче обли́ччя — обличчя, яке характеризується різко звуженим ротовим отвором.
2) перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. || Найпоказовіша риса явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. || Зміст якого-небудь явища у поєднанні з його оформленням, структурою. || Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.